Dispoziţii generale privind serviciile medicale de urgenţă prespitaliceşti şi alte tipuri de transport medical

Art. să factureze lunar, în vederea decontării de către casa de asigurări de sănătate, activitatea realizată, conform contractului de furnizare de servicii medicale. Factura va fi însoţită de desfăşurătoarele activităţilor realizate, stabilite prin ordin al preşedintelui Casei Naţionale de Asigurări de Sănătate şi puse la dispoziţie furnizorilor de servicii medicale contra cost de către casele de asigurări de sănătate.

Se recomandă participarea conducerii serviciilor de ambulanţă la acţiuni de instruire organizate de direcţiile de sănătate publică şi de casele de asigurări de sănătate privind aplicarea unitară a actelor normative referitoare la asigurările sociale de sănătate şi a actelor normative privind asistenţa medicală în România. În caz de neparticipare conducerea serviciilor de ambulanţă îşi asumă răspunderea pentru nerespectarea sau aplicarea incorectă a prevederilor legale din domeniu.

Art. să încaseze, pe bază de facturi, contravaloarea serviciilor medicale prespitaliceşti comandate de unităţile sanitare cu paturi, conform solicitării scrise a acestora. Art. Condiţiile acordării asistenţei medicale de urgenţă prespitaliceşti

Acesta fragment din Contractul cadru privind condiţiile acordării asistenţei medicale spitaliceşti, îngrijirilor la domiciliu, serviciilor de urgenţă prespitaliceşti şi altor tipuri de transport medical, precum şi a serviciilor de recuperare-reabilitare a sănătăţii, în cadrul sistemului asigurărilor sociale de sănătate din 27.12.2001 este reprodus în forma publicată în Monitorul Oficial al României şi nu include posibile modificări ulterioare. Pentru a vedea actul la zi cumpăraţi documentul în formă actualizată sau alegeţi un abonament Lege5 care permite accesul la orice formă actualizată, fără mesaje publicitare.

Art. contul deschis la trezoreria statului. Art. Lista cuprinzând serviciile medicale de urgenţă prespitaliceşti şi alte tipuri de transport medical se stabileşte prin norme. Art. Fondul pentru asistenţa medicală de urgenţă prespitalicească se determină prin aplicarea unei cote procentuale asupra cheltuielilor materiale şi prestărilor de servicii cu caracter medical, aprobat în bugetul Fondului de asigurări sociale de sănătate, cotă care ia în calcul cel puţin fondul anului precedent cu această destinaţie, indexat cu coeficientul de inflaţie prognozat pentru anul în curs. La propunerea caselor de asigurări de sănătate Casa Naţională de Asigurări de Sănătate analizează şi stabileşte cota procentuală sus-menţionată, cu avizul Colegiului Medicilor din România, care se aprobă prin ordin al preşedintelui Casei Naţionale de Asigurări de Sănătate şi al ministrului sănătăţii şi familiei.

Acesta fragment din Contractul cadru privind condiţiile acordării asistenţei medicale spitaliceşti, îngrijirilor la domiciliu, serviciilor de urgenţă prespitaliceşti şi altor tipuri de transport medical, precum şi a serviciilor de recuperare-reabilitare a sănătăţii, în cadrul sistemului asigurărilor sociale de sănătate din 27.12.2001 este reprodus în forma publicată în Monitorul Oficial al României şi nu include posibile modificări ulterioare. Pentru a vedea actul la zi cumpăraţi documentul în formă actualizată sau alegeţi un abonament Lege5 care permite accesul la orice formă actualizată, fără mesaje publicitare.

Art. Sumele aferente serviciilor medicale contractate cu serviciile de ambulanţă au în vedere toate cheltuielile aferente care, potrivit legii, sunt suportate din Fondul de asigurări sociale de sănătate. Art. Modalitatea de finanţare şi de decontare de către casele de asigurări de sănătate a serviciilor medicale de urgenţă prespitaliceşti şi a altor tipuri de transport medical se stabileşte prin norme. Art. Tipul de contract pentru furnizarea serviciilor medicale de urgenţă prespitaliceşti se stabileşte prin norme. Utilizarea acestui tip de contract este obligatorie, furnizorii putând negocia cu casele de asigurări de sănătate clauze suplimentare, care vor fi menţionate la capitolul "Alte clauze", în limita condiţiilor prevăzute în actele normative în vigoare privind asigurările sociale de sănătate. Art. Refuzul caselor de asigurări de sănătate de a deconta unele prestaţii raportate ca realizate se face numai prin prezentarea în scris a cauzelor care au condus la aceasta. Contestaţiile împotriva acestor refuzuri se soluţionează de comisiile de arbitraj organizate potrivit legii.

Acesta fragment din Contractul cadru privind condiţiile acordării asistenţei medicale spitaliceşti, îngrijirilor la domiciliu, serviciilor de urgenţă prespitaliceşti şi altor tipuri de transport medical, precum şi a serviciilor de recuperare-reabilitare a sănătăţii, în cadrul sistemului asigurărilor sociale de sănătate din 27.12.2001 este reprodus în forma publicată în Monitorul Oficial al României şi nu include posibile modificări ulterioare. Pentru a vedea actul la zi cumpăraţi documentul în formă actualizată sau alegeţi un abonament Lege5 care permite accesul la orice formă actualizată, fără mesaje publicitare.

Art. Raportarea unor servicii medicale de urgenţă prespitaliceşti şi alte tipuri de transport medical care nu au fost realizate sau care au fost realizate în alte condiţii decât cele pentru care s-a solicitat decontarea se regularizează conform normelor. De asemenea, la regularizare se au în vedere şi serviciile medicale omise la raportare în perioadele în care au fost realizate.

Art. ridicarea definitivă de către organele în drept a autorizaţiei sanitare de funcţionare a furnizorului. Art. >>__Наказ видано відповідно до Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 р. 5. Усі ЗОЗ адміністративно-територіальної одиниці, які надають допомогу вагітним, роділлям та породіллям, повинні мати локальні протоколи з питань консультування та транспортування пацієнток, затверджені наказом керівника ЗОЗ (розроблені на підставі клінічних протоколів, медичних стандартів та настанов МОЗ України). вимоги до надання медичної допомоги під час транспортування, у т.ч. Родичі вагітної/роділлі/породіллі мають право на отримання повної інформації про стан її здоров’я у разі дієздатності пацієнтки і лише за її згодою. ІІ. III. 10. 11. 12. 13. 14. 15. IV. 4. У період організації транспортування догляд за пацієнткою ведеться у режимі дистанційного консультування. Обов’язковою умовою є динамічне спостереження, що забезпечується регулярними повідомлення лікаря про стан хворої телефоном або іншим телекомунікаційним засобом з інтервалами не більше 6 год, а за необхідності і частіше, до стабілізації її стану. VI. 2. Своєчасні інформування приймаючого ЗОЗ і виклик виїзної бригади. факт і час виклику виїзної бригади зазначити в медичній документації (форма № 096/о «Історія пологів», затверджена наказом МОЗ України від 26.07.1999 р. № 184; форма № 117/о «Журнал реєстрації прийому викликів та їх виконання відділенням екстреної та планово-консультативної допомоги», затверджена наказом МОЗ України від 05.08.1999 р. 10. 11. 12. 13. 14. VІІ. оцінити загальний стан пацієнтки (свідомість, артеріальний тиск [АТ], пульс, частоту дихання, сатурацію, наявність небезпечних станів). встановити строк вагітності та життєздатність плода. Оцінити акушерську ситуацію (перейми, структурні зміни та розкриття шийки матки, стан плодового міхура, передлегла частина плода) та вірогідність народження дитини під час транспортування. провести дистанційну консультацію з КДЦ, узгодити і за потреби скорегувати тактику лікування, вирішити питання щодо необхідності транспортування та залучення виїзної бригади перинатального центру для транс­портування пацієнтки (якщо цього вимагає її стан). у жінок без супутніх захворювань слід підтримувати систолічний АТ (САТ) на рівні 130-155 мм рт. ст. та діастолічний АТ (ДАТ) на рівні 80-105 мм рт. ст. у жінок із супутніми захворюваннями слід підтримувати САТ на рівні 130-139 та ДАТ - 80-89 мм рт. ст. для профілактики судом використовують розчин сульфату магнію. Стартова доза MgSO4 становить 4 г у перерахунку на суху речовину або 16 мл 25 % розчину розведеного ізотонічним розчином 34 мл натрію хлориду. Взяти 3 шприци на 20 мл і набрати у кожний по 5 мл 25 % магнезії та 10 мл фізіологічного розчину. Схема підтримуючої терапії: 7,5 г сульфату магнію (30 мл 25 % розчину MgSO4) вводять у флакон, що містить 220 мл 0,9 % ізотонічного розчину натрію хлориду. Отриманий 3,33 % розчин сульфату магнію вводять крапельно повільно. Рішення щодо зміни швидкості введення сульфату магнію (підвищення або зниження дози) чи припинення магнезіальної терапії ухвалюють на підставі оцінки ознак токсичності сульфату магнію (зниження частоти дихання ≤ 14 вдих/хв або пригнічення колінних рефлексів, або появи олігурії < 50 мл/год). При передозуванні магнезії вводять антидот - 10 мл 10 % глюконату кальцію. при вираженій інтоксикації - крапельна інфузія кристалоїдних розчинів (0,9 % розчин NaCl, розчин Рінгера тощо). внутрішньовенна крапельна інфузія кристалоїдних розчинів (0,9 % розчин NaCl, розчин Рінгера тощо). введення першої дози дексаметазону (6 мг в/м) зі схеми профілактики респіраторного дистрес-синдрому новонароджених. при підозрі на передчасний розрив плідних оболонок: визначення орієнтовного часу розриву плідних оболонок за даними анамнезу та огляд шийки матки у дзеркалах (для діагностики та підтвердження відходження навколоплідних вод). пацієнтки (особливо після 20 тиж вагітності) за можливості не повинні перебувати в горизонтальному положенні лежачи на спині. якщо стан матері стабілізовано, а стан плода залишається незадовільним, розродження проводиться тільки якщо плід життєздатного гестаційного віку, є необхідні навички у медичного персоналу та ресурси для проведення розродження. достовірними показниками травми матки є: нез’ясовна вагінальна кровотеча, аномалії серцевого ритму плода, шок у матері нез’ясованої етіології. при можливості (за наявності ресурсів) - проведення кардіотокографії. Її слід розпочинати, коли стан пацієнтки стабілізується, якщо строк вагітності ≥ 23 тиж. відмова жінки, її родичів або батька дитини від транспортування. VIII. якщо пацієнтка не потребує переведення до ЗОЗ вищого рівня, консультанти КДЦ узгоджують тактику подальшого ведення вагітної із завідувачем відділення, залишаючи запис у формі № 096/о «Історія пологів», затвердженной наказом МОЗ України від 26.07.1999 р. № 184, або у формі 003/о «Медична карта стаціонарного хворого», затвердженной наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. № 110, зареєстрованым у Мінюсті України 28.04.2012 р. IX. XI. Обладнання повинно бути в робочому стані та готове до використання. 7. Якщо в процесі консультування було прийнято рішення про транспортування вагітної, роділлі або породіллі до ЗОЗ ІІІ рівня, розділ А «Витяг з історії пологів/індивідуальної карти вагітної» повинен бути підготовлений у двох примірниках до прибуття виїзної транспортної акушерської бригади. Підтримуюча терапія: 2 ампули по 25 мкг розчиняють у 500 мл ізотонічного розчину NaCl. Наразі у світі не існує консенсусу щодо оптимального режиму використання ніфедипіну для токолізу. 20 мг перорально, потім по 20 мг 3-4 рази на добу протягом 48 год. 20 мг перорально, далі (якщо скорочення матки зберігаються) - через 30 хв 20 мг повторно, потім по 20 мг кожні 6 год протягом 48 год за показаннями.

Текст демонструє обширний комплекс протоколів щодо моніторингу, стабілізації та транспортування вагітних у випадках невідкладної допомоги та реанімаційних заходів під час перевезення до закладів охорони здоров’я, включаючи регулювання фінансування, документацію та взаємодію між ланками системи охорони здоров’я.

Інфографіка: Процес прийому та перевезення вагітної в екстрених ситуаціях

Рекомендовано включати в протоколи схеми дистанційного консультування та моніторингу, наголос на швидкість виклику бригади та чітке документування кожного етапу транспортування, з урахуванням специфіки вагітних та перинатального центру.

У разі необхідності застосовують терапію магнієвим сулфатом для профілактики респіраторного дистрес-синдрому у новонароджених, з дотриманням дозувань та моніторингу токсичності; також враховується використання дексаметазону для попередження дистресу новонароджених, та оцінка акушерської ситуації під час транспортування.

Обладнання транспортного персоналу має бути у робочому стані та готове до використання; у випадку транспортування вагітних до ЗОЗ ІІІ рівня - забезпечується підготовка витягу з історії пологів або індивідуальної карти вагітної у двох примірниках до прибуття виїзної акушерської бригади.

  • Документація та звітність передбачає заповнення форм та історій, пов’язаних із станом пацієнтки та проведеними втручаннями.
  • Контроль за моніторингом життєвих показників та судинного балансу матері під час транспортування.
  • Забезпечення безпеки та комфортного положення вагітної під час перевезення, за можливості запобігаючи тривале горизонтальне положення.

Основні модули протоколів транспортування вагітних

  1. Оцінка стану матері та плода, визначення строки вагітності та життєздатності плода.
  2. Акушерська оцінка: перейми, розкриття шийки матки, стан плодового міхура та позиція плода.
  3. Дистанційна консультація з КДЦ та за потреби залучення виїзної бригади перинатального центру.
  4. Моніторинг артеріального тиску та призначення підтримуючих схем за наявними ресурсами, з урахуванням стану матері та плода.
  5. Профілактичні та терапевтичні інтервенції: магнієвий сулфат, дексаметазон, ніфедипін для токолізу за показаннями.
  6. Підготовка документів та передачу інформації про стан пацієнтки та план транспортування.

Фінансування та відпові-дальність

Контекст фінансування та обліку затрат пов'язаний із фондом для асистенції медичної невідкладності та зобов’язаннями щодо відшкодування через страхові каси відповідно до нормативів.

Важливі кроки під час транспортування вагітних

Необхідність використання кардіотокографії враховується за наявності ресурсів та стабілізації стану пацієнтки; при відмові від транспортування - документується причина та підлягає розгляду у відповідних інстанціях.

tags: #gravida #in #ambulanta #si #doctorul #baga

Postări populare: